Українська суботня школа у Відні з великою радістю повідомляє, що в 3 класі навчається Віолета Комарова, донька Тетяни Петрівни Сорокіної. Пані Тетяна — це пра-пра-пра-правнучка Йосипа Григоровича Шевченка, молодшого брата великого Кобзаря, Тараса Григоровича Шевченка. Її прабабуся, Валентина Терентіївна Шевченко, була директором музею Т. Шевченка у селі Кирилівка (Керелівка), що біля села Моренці Черкаської області.

 

Це справжня гордість для нашої школи! Присутність Віолети Комарової, нащадка великого Кобзаря, додає особливого значення нашій спільноті. Вона надихає учнів на нові звершення та творчі досягнення, а також допомагає їм відчути себе частиною великої української спадщини. Вчителі та учні з нетерпінням чекають на кожен урок, адже це можливість доторкнутися до живої історії та відчути гордість за свої корені.

 

Хата-музей сім'ї Шевченків: https://drymba.com/.../1035828-khata-muzey-simyi...

 

 

Велика подяка викладачам молодшої школи, історії і української мови та літератури за цікаві тематичні уроки, які збагачують дітей знаннями та допомагають розкривати їхні таланти.

 

Завдяки ініціативі викладачів Ольги Попової, Надії Балан, Мар'яни Волошинович, Наталії Баландович, Світлани Вірченко, Людмили Сарабун, Оксани Рапіти, Яни Анісової та Ірини Тренкешу наші учні декламували вірші різними мовами, співали пісні "Думи, мої думи" та "Contra spem sperro", показували розіграні сценки, проводили тематичний квест... Це було неймовірно!

 

ДЯКУЄМО !!! Ви – найкращі!

 

Дізнайтеся більше про цей етап її життя у нашій публікації!

Матеріал підготував: Павло Вернидуб

 

• 
• 
• 
•  

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять видатної української письменниці, непохитної борчині за свободу та незалежність України – Лесі Українки.

Для нашої школи стало доброю традицією покладати квіти до пам’ятної дошки на вулиці Florianigasse № 7, де поетеса жила у 1891 році разом із матір’ю, Оленою Пчілкою, приїхавши сюди на лікування.

Цей символічний жест – наша шана її величному слову, незламному духу та сподіванням про вільну Україну.

Віримо, що саме ми – те покоління, яке здійснить прагнення наших предків і побачить Україну сильною, самостійною та визволеною – такою, про яку мріяла Леся Українка.

Дякуємо нашій викладачці пані Людмилі Сарабун за організацію покладання квітів.

За ініціативи нашої викладачки пані Людмили Сарабун Lyudmyla Sarabun учні та учениці 10-А класу вирушили в подорож «Шляхами Івана Франка у Відні», щоб відчути атмосферу міста, яким колись ходив Великий Каменяр.

 

Першою зупинкою став будинок, у якому Іван Якович жив у 1892–1893 роках.

 

Сьогодні над входом встановлено пам’ятну табличку, яка нагадує, що саме тут видатний українець трудився над своїми науковими працями та втілював свої ідеї.

 

Далі учні завітали до легендарного Café Central – улюбленої кав’ярні віденських інтелектуалів. Тут поет, як і багато його сучасників, з дня в день читав щойно надруковані газети, спілкувався з друзями та працював над своєю докторською дисертацією. «…Щоденно відвідували кав’ярню “Центральну” на

 

Герренґассе. Там, за чорною кавою, перечитували дюжину свіжої преси…» – розповідав Василь Щурат у своїх спогадах.

 

Наступним пунктом став Віденський університет — місце, де Франко зробив важливий крок у своєму житті.

 

Для учнівства нашої Української суботньої школи ходити цими шляхами вже стало доброю традицією.

 

Діти ще раз замислилися над тим, як важливо зберігати пам’ять про знакові постаті нашого народу. Адже їхні здобутки — це не лише наша історія, а й невіддільна частина культурної спадщини, яку ми маємо передати наступним поколінням.