Українська — мова героїв, вічна й незнищенна.
Її забороняли, глушили, палили, переінакшували чужими словами, намагалися зламати — та вона вистояла.
Сьогодні це мова єдності, спротиву, наших кордонів і наших мрій.
Це — знак свободи, що звучить із кожного визволеного міста, це — сльози радості, коли після окупації знову чуєш рідне слово, це — голос, який чекає тих, хто повертається додому.
Українська — мова вільних і нескорених. Плекаймо, бережімо, передаваймо — бо в кожному її звуці б’ється серце нашої землі.
